Методичні рекомендації до проведення гурткового заняття на тему:

„Бережімо Великодні традиції”

Опис матеріалу: даний матеріал буде корисним для керівників гуртків ЗОЕНЦ та вчителів загальноосвітніх шкіл, при позакласній роботі з дітьми (для дітей середньої вікової категорії ( 9-13 років)). Цей конспект пізнавального заняття, спрямованого на виховання любові до культури свого народу, його традицій, звичаїв, обрядів.

Мета: формувати стійкий інтерес до традицій святкування Світлого свята Великодня - залучення дітей до витоків української культури, виховання любові до культури свого народу, його традицій, звичаїв, обрядів.

Завдання:
•Освітні: формувати стійкий інтерес до традицій святкування Світлого свята Великодня - сприяти поглибленню і узагальненню наявних уявлень вихованців про народних традиціях.

•Розвиваючі: - розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, рухові вміння.

•Виховні: -виховувати духовно-моральні якості у дітей, інтерес до народних традицій і творчості. Збереження народних родинних традицій, згуртування сім'ї.

Тип заняття: вивчення нового матеріалу.

Методи: пояснювально - ілюстративний, репродуктивний.

Матеріали та обладнання: роздатковий матеріал, писанки, зразки різних великодніх композицій, декоративні, кольорові олівці, кольоровий папір, ножиці, клей.

Хід заняття:

I. Організаційний момент

Керівник. Усі ви знаєте, що українська земля славна своєю історією, творчими надбаннями і, звичайно, народними традиціями та звичаями. У нас є чимало обрядових свят. Назвіть їх, будь ласка. (Різдво, Водохреща, Масляна, Вербна неділя...)

II. Розкриття теми заняття

Керівник. Правильно, діти. Наші свята відображують нашу духовність і багату культуру. Ви знаєте, як ми називаємо свято, приурочене до воскресіння Христа? (Великдень, Пасха.) Так.

III. Повідомлення теми й мети

Керівник. Саме про Великоднє свято ми й поговоримо на сьогоднішньому занятті. Ми дізнаємося про народні традиції, пов’язані з його відзначенням, атрибути цього свята.

IV. Подання нових знань

Керівник пропонує дітям послухати тематичні вірші

Ознайомлення з символами Великодня

- Я вам прочитаю вірш, а ваше завдання уважно слухати і запам’ятати, які тут будуть згадані великодні символи

Котилася писаночка

Згори на долину,

Прикотилась простісінько

До нас у гостину.

А за нею йде Великдень,

Несе білу паску,

Дзвонить в дзвони, розсипає

Радощі і ласку.

Христос воскрес! Радійте нині, діти!

Сповнилося найбільше із чудес.

Пропала тьма, і сонце правди світить,

Христос воскрес!

Воістину воскрес!

Діти прослуховують запис звучання церковних дзвонів та великодніх наспівів.

Складання асоціативного куща.

– Прочитайте подані 10 слів і виберіть ті, що мають відношення до Великодня. Поясніть свій вибір. (На дошці подані слова: ялинка, верба, зима, весна, рушник, кутя, писанка, щедрівка, вертеп, обжинки).

(На дошці навколо слова Великдень вивішую слова верба, весна, рушник, писанка)

Бесіда з вихованцями „Бережімо Великодні традиції”

Запитання для бесіди

• Яку подію ми відзначаємо на Великоднє свято? (Христове Воскресіння.)

• Які слова-ознаки ви дібрали б, характеризуючи українське свято Великодня? (Весняне, традиційне, християнське, православне, радісне, світле, обрядове...)

• Якими словами за традицією українці вітають одне одного на Великдень? («Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!»)

• Чи відзначають Великдень у вашій родині? Розкажіть, як само. (Накривають святковий стіл, проказують слова молитов, згадують померлих родичів, вітають усіх, цілують близьких — «христосаються».)

• На нашому столі — традиційні великодні страви. Хто може назвати їх? Ще паска й крашанки.)

• Які великодні паски? (Смачні, пишні, духмяні, пухкі, білі...)

• Що відбувається в православних храмах цього дня? (Проходить урочиста церковна служба, дзвонять дзвони, святять паски й крашанки).

• Як мають поводитися люди у Великоднє свято? Чи можна в цей день бути сердитим, злитися, гніватись на кого-небудь? (Ні, потрібно бути добрими, милостивими, великодушними, чуйними до всіх.)

2.Істория виникнення великого свята Пасхи та її традиції.

Весна – найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються із далеких країв птахи, зодягаються в зелень, квітнуть дерева, гаї перегукуються голосним пташиним співом.

Саме на весну припадає найголовніше християнське свято – Пасха або Великдень.
Велике свято Пасхи відзначається щороку мільйонами людей по всьому світу. Всі ходять один до одного в гості, обмінюються яскравими і красивими яйцями, смачними пасками, пригощають всіх традиційними великодніми стравами.
Великдень вважається головним християнським святом, приводом для якого стали спасительні страждання і воскресіння Ісуса Христа.

Сьогодні ми поговоримо про Великодні свята. Вони починаються за тиждень перед Пасхою – Вербною неділею. Це свято дуже люблять діти. Цього дня в церкві освячують вербні гілочки. В Україні існує звичай «бити» ними дітей, щоб здорові були і слухняні, й примовляти:

Не я б’ю, верба б’є,
За тиждень — Великдень!
Будь великий як верба,
А здоровий як вода,
А багатий як земля!

Діти, а чи знаєте ви, що означає слово "Пасха"?
Слово походить від давньоєврейського - "прехожденіє".

Перед великоднем тиждень називається страсним. Кожен день останнього тижня пов’язаний з біблійними розповідями про Ісуса Христа. У ці дні до четверга всі члени родини прибирали в хаті, все треба було довести до ладу, тому й четвер називається Чистим. Цього дня намагалися вранці до схід сонця викупатися, щоб жити довго і щоб тіло було чистим. З цього дня починали пекти паски та фарбувати яйця. Лише в п’ятницю яєць не фарбували. Вважалося, що вони будуть швидко псуватися. Великий четвер нагадує про останній причасті. У п'ятницю Христос був розп'ятий на хресті, його тіло помістили в печеру. У Велику суботу на Гроб Господній зійшов Благодатний Вогонь, що знаменує Воскресіння Христа. На третій день, вночі, Ісус Христос ожив. Ангел Господній наказав розповісти про це всім учням.

У старовину на Великдень люди влаштовували народні гуляння, ігри, водили хороводи, відбувався обхід дворів, який нагадував святочне колядування.

У день Пасхи належало пригощати всіх зустрічних яйцями і вітати їх словами "Христос Воскрес!", у відповідь прийнято так само дати частування і сказати "Воістину Воскрес!" У народі вважалося, що протягом 40 днів від Великодня до Вознесіння, сам Христос спускається на землю і ходить по містах. Люди частування роздавали жебракам, тому що одним з них міг бути сам Ісус.

Яйце вважається символом нового життя, відродження. За переказами, перше пасхальне яйце свята Марія Магдалина піднесла римському імператору, яйце забарвилося в яскраво червоний колір, підтверджуючи благу звістку. Червоний колір - колір крові Христа.

Багато традиції святкування Великодня збереглися і в наш час. У чистий Четвер люди наводять лад у квартирах, фарбують яйця, у страсну п'ятницю домівки повняться запахом запашних пасок. Саме свято починається з урочистого богослужіння. А ось традиція на Великдень фарбувати яйця на Русі має давні корені.

А чи знаєте ви що означає слово «писанка»?

Завдання.

Прочитайте тлумачення цього слова.

ПИСАНКАЦЕРОЗМАЛЬОВАНЕСИМВОЛІЧНИМИЗНАКАМИЯЙЦЕ

(Писанка – це розмальоване символічними знаками яйце)

Одним із символів Великодня є пасхальне яйце. Існують кілька різновидів розпису яєць. Виготовляють дряпанки, крашанки, крапанки, шкрябанки та писанки. Вони відрізняються технікою виконання малюнка і символікою зображення. Давайте ми з вами перелистаємо сторінки української символіки писанки.

В давнину вважалося, що писанка – це не просто яйце, а й оберіг від злих сил, запорука щастя і добробуту. Правильно написана писанка вважалася могутнім універсальним талісманом, що оберігав людину. Написання писанок супроводжувалося певними обрядами. Впроваджувати довільні, нетрадиційні елементи не дозволялося так само, як не можна було змінювати слів молитви, тому що тоді писанка втрачає силу амулета.

Про виникнення писанок існує багато легенд та переказів. Послухаємо одну з легенд.

Існує легенда, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, то з ран його потекла кров. Вона крапала на землю і перетворилась на червоні крашанки. А сльози Матері Божої, яка в цей час стояла під хрестом і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки, і кожна з них перетворювалась на чудову писанку.

Зібравши всі писанки та крашанки в хустку, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу, щоб поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі. Прийшовши до Пілата, Мати Божа зомліла, а писанки з хустки розкотилися по всьому світові.

Керівник. - А зараз діти ми розглянемо писанки, їх види, тож уважно дивіться та слухайте про що я вам розповідатиму.

- А чи знаєте ви, чому саме розфарбовують яйця?

Яйце, як і сонце, – символ життя, всього живого, бо з яйця народжується нове життя.

Вірші про писанку

1. Я писанку казкову намалюю,
На ній яскраве сонечко блищить,
Веселий дощик бубонить,
Земля квітує рястом голубим,
У чистім полі – журавлиний спів.

2. Розмалюю писанку я сама,
Хоч іще маленькая, та дарма.
На звичайній крашанці жовтенькій
Намалюю смужечки синенькі,
Червоні цяточки, зелені листочки,
Рожеві й блакитні пелюсточки.
Вийде моя писанка кольорова,
Ніби крапля сонячна веселкова.

Ознайомлення з кольоровою гамою пасхальних яєць

— Колір, який використовується при оздобленні пасхального яйця, теж має своє значення. (Робота за таблицею (с. 93)

Червоний – колір життя, крові, дня, радості, любові.

Жовтий – символ місяця, зірок. Це колір хлібного лану, життя, тепла.

Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

Синій – символ неба, простору, вітру, здоров’я.

Білий – чистота і невинність.

Бронзовий, коричневий – багата земля, її врожай, щедрість до людини.

Чорний – означав дух померлих, пам’ять про них, про своє коріння, негода, буря.

Орнамент у писанках залежно від того, що на них зображено, є:

§ Рослинний;

§ Тваринний;

§ Геометричний;

§ Побутовий.

Ці орнаменти – не просто малюнки, а таємничі знаки-символи, якими наші предки спілкувалися з природою, всесвітом.

Безконечник чи кривулька – символ води та нескінченності на Землі.

Сонце – символ світла, тепла, життя.

Спіраль символізує змія, порядок і плин часу.

Блискавка є символом небесного вогню.

Грабельки символізують дощ.

Олень символізує довге життя та заможність.

Кінь – це сила і витривалість.

Сосонка є знаком земної рослинності.

Дерево життя символізує розвиток роду – батько, мати, дитина.

Богиня Берегиня – це володарка неба і всієї природи.

Керівник. Кожний регіон України мав свої відповідні знаки-символи та кольори. В одних регіонах переважали рослинні орнаменти, в інших – геометричні, а в деяких поєднувалися рослинні з геометричними, чи тваринні з рослинними. В одних регіонах переважали світлі кольори, а в інших – темні, або поєднання світлих з темними.

Форму яйця, та елементи писанок часто використовують для інших видів діяльності декоративно – прикладного мистецтва.

Керівник. В залежності від способу виготовлення писанки бувають:

- крашанка – яйце зафарбоване в один колір (крашанки - у давнину використовували натуральні барвники: лушпиння цибулі, соки рослин, овочів. Сьогодні використовують харчові барвники);

- дряпанка (шкрябанка, різьбянка) – це яйце з темною шкаралупою, на поверхні якого орнамент наноситься гострим предметом, продряпують малюнок;

- крапанка – писанка з крапками одного чи кількох кольорів;

- мальованка – яйце розмальоване фарбами за допомогою пензля;

восківка – бісерка – яйце покрите тонким шаром воску, в який втискається бісер;

- писанка – яйце розписане за допомогою писачка та воску.

Єдиний у світі музей писанки знаходиться у Коломиї. Його називають Восьмим чудом України. Це найбільше у світі кольорове яйце - заввишки 13 і в діаметрі 10 метрів – стало візиткою Коломиї і приваблює відвідувачів з усіх країн. Урочисте відкриття музею відбулося 23 вересня 2000 р. музей володіє колекцією понад 6000 писанак, представлених з переважної більшості областей України і інших країн.

Окрім музею є також пам’ятники писанці. Їх лише 2 у світі. У Канаді – 20 м., у Запоріжжі – 1,5 метри.

Традиція випікання пасок

Зазвичай пасок випікають кілька, різних розмірів, часом для кожного члена родини, і обов'язково одну велику — для всіх.

Для випікання пасок є спеціальні форми — керамічні пасківники (зараз використовують і звичайні каструлі).

Пасківники змащують смальцем або вершковим маслом, на третину наповнюють тістом і дають йому «підійти». Потім оздоблюють прикрасами з тіста. Садовлять паску і виймають її з печі з молитвою. Бажано, щоб під час випікання пасок на кухні панували тиша і спокій, щоб до плити підходило якомога менше людей, не гупали двері й не брязкотів посуд.

Паски печуть заздалегідь: у середу, четвер або суботу вранці. Як тільки господині посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, вони йдуть на город і садять розсаду — «щоб капуста була здорова, як паска». Паски в печі вони накривають хусточками, які потім зберігаються і, як треба, вживаються на підкурювання від бешихи. Якщо верх паски западе або вона виявиться порожня всередині, то це віщує нещастя — хтось, кажуть, помре в цьому році. Самі ж паски пеклися так: робили опару на молоці, до опари додавали борошна та яєць і місили тісто. До тіста клали імбир: жовтий і білий; жовтий — для «краси», а білий — для «духу». Додавали ще настоянки на шафрані. Виробляючи паски, клали їх у високі форми, а зверху накладали хрест із тіста і «шишки». На якийсь час ці форми з пасками ставили в тепле місце — «щоб паски посходили». Коли паски вже посходили, їх садовили в напалену піч. Паски пекли завжди з білого пшеничного борошна і тільки один раз на рік — на Великдень.

Рецепт класичної паски

Інгредієнт	Кількість
Борошно	2 кг
Масло	200 гр
Яйця	3-4 шт
Олія	трохи
Молока	трохи
Дріжджі
Родзинки	За смаком
Вино червоне	100 гр
Ванілін	за смаком
Сіль
Цукор

Приготування

1. Спершу розводимо дріжджі в молоці. Коли дріжджі підійдуть, розмішуємо і додаємо всі інші інгредієнти. Замішане тісто лишаємо киснути десь на 2 години.

2. У цей час замішуємо трохи білків та борошна з водою. З цього тіста виготовляємо різні прикраси для паски.

3. Коли тісто підросте, паски ставлять у форми, приліплюють зроблені візерунки і ставлять у пічку.

Поради

Аби паска була золотистого кольору, вийнявши з печі, її потрібно змазати жовтком, збитим із цукром, і покласти ще на 5 хвилин у піч.

Традиційні великодні розваги

Великодньою розвагою були так звані поливанки (хлопці водою обливали дівчат),також грали ігри з фарбованими яйцями. На Великдень прийнято "битися яйцями", стукати тупим або гострим кінцем звареного фарбованого яйця яйце суперника. Виграє той, чиє яйце не тріснуло. Пограємо?

1. "Розкрути яйце". Грають двоє або кілька гравців. Потрібно одночасно розкрутити своє великоднє яйце. У кого яйце довше крутиться - той і виграв. Переможець забере яйця переможених.

2. "Катання яєць назустріч один одному". Ще одна гра з великодніми яйцями. Грають на гладенькій підлозі або столі. Двоє гравців стають один навпроти одного і котять яйця назустріч один одному. Один каже: "Христос воскрес!", інший відповідає: "Воістину воскрес!". Яйця повинні зіткнутися одна з одною. У кого крашанка розіб'ється, той програв і віддає його переможцю.

3. «Катання великодніх яєць» Ведучий збирає дві команди по п'ять чоловік. Кожній видається одне пасхальне фарбоване яйце. На відстані 4-5 метрів від кожної команди ставлять стілець. Кожен учасник повинен акуратно, не розбивши яйце, докотити його лінійкою до стільця, обійти стілець навколо і повернувшись назад, передати яйце наступному члену команди. Та команда, учасники якої першими прокатають яйце, перемагає.

4. Конкурс. «Прикрась пасхальне яйце». Беруть участь дві команди, кожній дається по одному повітряній кульці, кольоровий папір, ножиці, клей-олівець. За 5 хвилин вони повинні прикрасити свій кулька - «яйце». Той, чия команда, прикрасить цікавіше і красивіше, та і переможе.

5. "Боулінг по-українськи". По периметру стола розкладені призи (цукерки, шоколадки, чупа-чупси, невеликі іграшки). Ваше завдання - своїм яйцем вибити ту річ, яка сподобалася. Катати будемо по черзі. Кожен отримає той приз, який він виб'є. Гра продовжиться до тих пір, поки не виб'єте всі призи.

Керівник. На Великдень було прийнято співати веселі пісні і водити хороводи. Зараз і ми спробуємо відновити цю традицію.

«Веселий хоровод»

Діти стають у велике коло, в центрі якого-ведучий з кошиком великодніх яєць. Йому зав'язують очі. Звучить будь-яка весела народна музика. Хоровод рухається за годинниковою стрілкою, а ведучий крутиться на місці проти годинникової стрілки. Музику несподівано вимикають. Ведучий і хоровод зупиняється. Навпроти кого зупинився ведучий, той повинен виконати нескладне завдання, яке пропонує ведучий, а за це отримує великоднє яєчко.

Заключна частина

Керівник. Отже, діти,Великдень - це час радості, свято перемоги над смертю, скорботою і печаллю. Я бажаю вам надовго зберегти світле і радісне настрій, нехай душа ваша наповнилося любов'ю, добротою і надією.

Рефлексія.
На вибір, вихованцям, надається вирізані з картону великодні яйця, трьох кольорів.
Червоне - заняття сподобалося;
Жовте - мені було не зовсім комфортно на занятті;
Синє - заняття не сподобалось.
На вхідних дверях, приклеєний плакат з намальованим вазою, при виході з кабінету, кожен дитина приклеює клеєм (олівець) вибране пасхальне яйце.

Підготувала:

Оксана Кремінь

завідувач відділу

інформаційно-методисної роботи ЗОЕНЦ