Юннати вивчають ранньовесняну флору

27 березня юннати гуртків „Юні садівники”, „Юні друзі природи”, „Юні лісівники-дендрологи” та „Юні фотонатуралісти” Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді традиційно здійснили навчально-пізнавальну екскурсію „Ранньоквітучі рослини Закарпаття” до околиць Невицького замку, з метою ознайомлення з ранньоквітучими рослинами Ужгородського району, червонокнижною флорою, виховання бережливого ставлення до природи рідного краю, формування навичок здорового способу життя.

Учасники екскурсії почули багато нового, цікавого та досі невідомого про ранньоквітучі рослини Закарпаття, червонокнижну флору, основні лісоутворюючі породи Українських Карпат.

/Files/images/DSC_9865.JPG

/Files/images/nova/IMG_9719.JPG

Юннати ознайомилися із ранньоквітучими рослинами Замкової гори, а саме: рястом ущільненим, анемонами дібровною та жовтецевою, підсніжником звичайним, проліскою дволистою, пшінкою весняною, зірочками малими, барвінком малим, медункою, Петровим хрестом лускатим, зубницею залозистою, підбілом звичайним, кизилом звичайним; спостерігали, як оживає і вбирається в зелень природа.

Із зацікавленням діти роздивлялися геологічну пам’ятку природи – вулканічний туф, що розташований біля підніжжя Замкової гори, а також його незмінну „супутницю” – дугласію (псевдотсугу Мензиса), яка у себе на батьківщині, в Північній Америці, може сягати 100 м у висоту.

Під час підйому на Замкову гору юннати пройшли навчально-пізнавальною стежкою „Хресна дорога”, ознайомилися із зупинками біблійного та природоохоронного змісту. Затамувавши подих, роздивлялися куртину тиса ягідного, який в народі називають „негний-деревом”, слухали легенди та цікаві факти про цю отруйну, занесену до Червоної книги рослину.

Звичайно, найбільш романтичною частиною екскурсії для дітей стало відвідування руїн середньовічного Невицького замку, який вважається визначною пам'яткою оборонної архітектури на українських землях. Зі стін замку учасники екскурсії милувалися чудовою панорамою долини річки Уж, вглядалися вдалину на оповитий весняним серпанком Ужгород.

Не обійшлося і без зустрічі із „братами меншими”: білкою, плискою жовтою, зябликом, господарями замкових стін полозом звичайним і ящіркою прудкою, які вигрівалися на довгоочікуваному весняному сонечку.

Після такої змістовної екскурсії на юннатів чекав відпочинок, обід біля вогнища, незмінне печене сало і пісні. Стомлені, але сповнені нових вражень, поверталися додому, щоб відпочити і підготуватися до продовження навчання.

Величканич О.М., завідувач відділу біології та дослідницько-експериментальної роботи

Кiлькiсть переглядiв: 717