Спогади про голодомор

Голодна смерть, напевно найстрашніша

Вона повільна, довга і тяжка

Жахлива і пекельна, найлютіша

Бо зводить з розуму й така тривка…

/Files/images/mr/papka_1/PB233276.JPGОстанньої суботи листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору.

85 років тому наш народ пережив катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації – це голод. Найчорніший час в історії України. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-33 років. Влада забрала у людей все. Все до останнього колоска, до останньої зернини. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Якщо ж хтось відмовлявся – позбавляли волі на 10 років, а хліб все одно відбирали. Масове голодування почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933 років. 22 місяці народ страждав, мучився, вмирав. Моторошно подумати , але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, на Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік, щогодини – 1 тисяча, щохвилини – 17 людей. Голод забрав за різними підрахунками від 7 до 10 мільйонів людських життів./Files/images/mr/papka_1/PB233263.JPG/Files/images/mr/papka_1/PB233273.JPG

Голодне лихоліття найболючіше вразило дітей, вони виявилися найменш захищеними. Смертність дітей за деякими підрахунками сягала 50 відсотків загальної кількості померлих. Діти значно швидше захворювали внаслідок тривалого недоїдання і фізичного виснаження, Стали пусткою сільські школи, бур’яном поросли дитячі майданчики./Files/images/mr/papka_1/PB233269.JPG/Files/images/mr/papka_1/PB233295.JPG

З метою гідного вшанування пам’яті жертв і постраждалих від голодомору в Україні, виховання справжніх патріотів своєї держави, 24 листопада в Закарпатському обласному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді відбувся тематичний захід до Дня пам’яті жертв голодомору – національний день пам’яті в Україні./Files/images/mr/papka_1/PB233274.JPG

Захід розпочався запаленням свічок, що символізують скорботу і пам’ять про мільйони померлих від голоду людей, а зерна колосків – це символ нового життя, які щороку проростають заново, також шматочок хліба, для того , щоб причаститися ним, як безцінним Божим даром та пом’янути душі загиблих людей, які помирали з думкою про цей святий скарб – шматочок хліба…

Після цього всі присутні вшанували хвилиною мовчання безвинно замучених голодом людей. Захід продовжив Олександр Васильович - директор ЗОЕНЦ. Він розказав юннатам, що пам’ять про мільйони людей, які загинули у 1932-33 роках голодною смертю, не може безслідно розчинитися. Про них ми повинні пам’ятати завжди, їх діти та онуки. Пам’ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.

Юннати розповідали вірші, а також їм було продемонстровано науково-повчальну презентацію: „Голодомор - геноцид української нації”. Вихованці дізнались про причини голодомору, колективізацію, розкуркулення, геноцид, канібалізм тощо.

В кінці заходу всі присутні зі сльозами на очах переглянули відеокліп Оксани Білозір: „ Свіча ”

Сподіваємось, що всі ті, хто був присутній на тематичному заході, вкотре задумаються над тим, що пережив наш український народ.

Україна та світ схиляють голову в скорботі.

Ми не забули.

Ми пам’ятаємо.

методист відділу

організаційно-масової роботи ЗОЕНЦ Ганич М.В.

Кiлькiсть переглядiв: 581