Юннатівський фестиваль „Золотий нарцис”

«Долина нарцисів» – заповідний масив, що знаходиться в урочищі Кіреші в 4 кілометрах від міста Хуста Закарпатської області. З 1992 року в складі Карпатського біосферного запо­відника входить до мережі біосферних заповідників міжна­родного значення під патронатом ЮНЕСКО.

Заповідник розташований на висоті 180-200 метрів над рівнем моря в західній частині Хустсько-Солотвинської долини. Заповідна територія площею 257 гектарів займає рівнинну ділянку в заплаві річки Хустець.

Поява закарпатської реліктової «Долини нарцисів» пов’язана з льодовиковим періодом на Землі. Учені кажуть, що тоді сталися певні геологічні катаклізми й з гір сповз величезний шмат землі разом з унікальними рослинами. Після сходу льоду з гір стікало багато води, що сприяло акліматизації, цвітінню й розповсюдженню нарциса вузьколистого. Саме тут ростуть унікальні дикі нарциси, які ніде більше в Європі не збереглися.

Тому, 21 травня 2016 року, відповідно до плану роботи Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді на 2015/2016 навчальний рік педагогічним колективом спільно з Карпатським біосферним заповідником та обласним Товариством охорони природи організовано та проведено юннатівський фестиваль „Золотий нарцис”. Метою фестивалю стала пропаганда охорони довкілля, залучення вихованців ЗОЕНЦ до масово-виховних природоохоронних заходів, подальша реалізація Концепції екологічної освіти в Україні та вшанування пам’яті академіка, доктора біологічних наук, професора Комендара Василя Івановича.

Свій фестиваль юннати ЗОЕНЦ розпочали на базі природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповідника „Долина нарцисів” де їх зустріли заступник директора Карпатського Біосферного заповідника Гамор Федір Дмитрович та начальних природоохоронного науково-дослідного відділення - Навроцький Олександр Романович. Науковці розповіли дітям про унікальне місце, заповідну територію – мальовничу долину, яка розташована в урочищі Кіреші - Долину нарцисів. Юннати подивились документальний фільм про долину, про те як створювався цей заповідний куточок природи, хто був у витоків створення.

Згадали учасники та гості фестивалю ще одну людину, якої нажаль з нами вже немає, це доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки Ужгородського національного університету, соросівський професор (1997), академік АНВШ, науковий керівник міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем (МНДЛОПЕ) і віце-президент Українського ботанічного товариства Комендара Василія Івановича, він зробив багато для того, щоб Долина нарцисів не була знищена.

Під час екскурсії музеєм нарцису та долиною діти дізнались про будову, розмноження та походження нарцису вузьколистого. Після чого переїхали до Хустської філії ЗОЕНЦ натуралістичної бази „Нарцис”.

На філії вихованців гуртків, педагогів та гостей привітав директор екоцентру Геревич Олександр Васильович, а також голова обласного товариства охорони природи Бауман Тиберій Омелянович.

До фестивалю „Золотий нарцис” вихованці гуртків екоцентру разом із своїми керівниками гуртків підготували цікаві та змістовні виступи на тему „Флора і фауна Долини нарцисів”. Діти розповідали про Долину нарцисів, читали вірші співали пісні та танцювали. Закінчився фестиваль ляльковою виставою „Дивовижна пригода нарцису”, під час якої учні почули цікаві легенди про нарцис та долину.

Одна з легенд оповідає про татарське лихоліття. Коли ординці напали на Закарпаття та взяли приступом Хотинський замок, місцеві жителі припинили опір і піднесли в дарунок переможцям набиті нарцисовими квітами подушки як знак покори. Вороги зраділи, але вони, звісно, не знали, що нарцис – отруйна квітка, а той, хто засне на такій подушці, ніколи більше не прокинеться. Отже, уранці в ординському таборі мало хто побачив схід сонця. Нажахані подіями, татари втекли зі страшного краю.

Долина в період цвітіння – незабутнє видовище. Цей феномен вартий того, аби хоч раз у житті його побачити.

Вірш мандрівника

Про легенди Закарпаття
Чув, багато я читав.
Там наречені в білих платтях
Сплять в полоні річкових дзеркал.

Їду в дивний Заповідник,
Там природа і краса

Одурманений мрією.

Побачити гори, що линуть у небеса

Відчуття раптової тяги
до всього, що там цвіте.
Мені б бачити поетапно,
Як живий нарцис цвіте!

Зустріне солодким ароматом
Закарпатське місто Хуст.
Відчуваю присмак м'яти,
Чую трав весняних хруст.

Мені б тільки прекрасну німфу
Як-небудь не розсердить...
Не хочу, згідно з міфом,
Одного себе любить,

Захоплюючись відображенням
Тихо чахнути над водою.
Я за зухвалість відповідаю
Непокірною головою!

Краще буду, як Іванко,
Жити в князя у дворі,
Русю ніжити спозаранку
На нарцисовім килимі.

Ех, коли ж, сестри, брати
Пощастить у коханні знову?
Їду-їду в Закарпаття,
Щоб побачити долину знову

Підготувала:завідуюча відділом екології

та природоохоронної роботи ЗОЕНЦ

Самойлова А.В.